Славні вихідці Самбора і Самбірщини:

  1. АБРАГАМ Владислав (10.10.1860—15.10.1941). Народився в Самборі. Закінчив Симбірську гімназію. Польський історик, професор костельного права Львівського університету.
  2. АНТОНЕВИЧ Володимир (15.07. 1893). Народився і вчився в Самборі. Польський археолог, професор, ректор Варшавського університету, академік, автор понад 300 наукових праць. Основні праці: «Археологія Польщі» (1928), «Історія мистецтва найдавні­ших цивілізацій» (1957), «Релігія давніх слов’ян» (1957).
  1. БАНДРІВСЬКИЙ Дмитро (23.12.1897—03.07.1983). Наро- дився в селі Городище Симбірського району.. Закінчив Симбір­ську гімназію. Письменник, критик, педагог. Похоронений у Льво­ві.
  2. БАРАНЕЦЬКИЙ Микола (23. 05. 1884—26. 08. 1969). Наро­дився в с. Кульчицях Симбірського району. Закінчив Симбірську гімназію. Відомий у Галичині і в США як релігійний і громадсь­кий діяч. Від 1913 р. був парохом в с. Волі Якубовій (тепер Дро­гобицького району). Під час війни виїхав до СІЛА. Похоронений у Філядельфії.
  3. БАРАНЕЦЬКИЙ Григорій (14.11.1942). Народився в с. Кульчицях Симбірського району. Закінчив Кульчицьку середню школу, Доктор біологічних наук, професор Львівського лісотех­нічного університету.
  4. БАЧИНСЬКИЙ Омелян (1833—10. 07. 1907). Мешкав і по­мер у Самборі. Відомий український актор, режисер, антрепренер, засновник Українського професійного театру в Галичині. На ста­рому цвинтарі по вул. Івана Франка збереглася могила його і дружини Теофіли. 10.09.1991 р. названо вулицю ім. Бачинських (колишня Кооперативна потім Ляпоти).
  5. БАЧИНСЬКА Теофіла (1837—17.01.1906). Народилася у Вільнюсі. Мешкала і померла у Самборі. Дружина Омеляна Бачинського, відома акторка, окраса українського театру «То­вариства Руської Бесіди».
  6. БЕЗНІСКО Євген (19.10.1937). Народився на Київщині. Дитинство провів у Самборі. Закінчив Симбірську дитячу сту­дію образотворчого мистецтва (кер. М. Прокопенко). Відомий графік, заслужений художник України. Працює у Львові.
  1. БЕРИНДА Памво (50-70 рр. XVI ст.-23. 07. 1632). Мож­ливо, народився в с. Чайковичах Симбірського району, в якому поширені прізвища Беринди. Відомий український письменник, педагог, лексикограф. Працював друкарем і гравером у Стря- тині, Львові, Києві. Завідував друкарнею Києво-Печерської Лав­ри. Видав перший друкований український словник.
  2. БЕРЕЖНИЦЬКИЙ Олександр (27.08.1914—25.05.1979). Народився в с. Черхаві Самбірського району. Закінчив Симбір­ську гімназію. Пізніше працював у ній вчителем. Діяч юнацької організації «Пласт». Під час війни емігрував у США, там в 1967 році заснував комітет «Бойківщина». Помер в Бофоло (США).
  3. БІЛЕНЬКИЙ Теодор (06. 03. 1858—12. 01. 1939). Народив­ся па Ів(ано-Франківщині (м. Рогатин). В Самборі від 1894 року. Професор Симбірської вчительської семінарії, громадський діяч, (півзасновтшк і директор приватної вчительської жіночої семі­нарії (1921 — 1932). Відновив у Самборі філію «Просвіти», спів- засновник товариств: «Сільський Господар», «Шкільна Поміч», «Руського Товариства Педагогічного», яке потім змінило назву на «Українське Педагогічне Товариство» (УПТ), а потім «Рідна Школа». Був членом товариства «Бойківщина». Похоронений у Самборі.
  4. БІЛИКОВСЬКИЙ Іван (1846—1922). Народився в с. Бабино Самбірського повіту. Закінчив Симбірську гімназію, був ке­рівником гімназійного хору, пізніше працював учителем співу в Симбірській гімназії. Композитор-самоук, музичний діяч, видав пісенник хорових творів, автор музики на слова Шевченка: «Га- малія», «Думи мої, думи», «Ой три шляхи широкії», «Сонце заходить», співу «Многая літа» та ін.
  5. БОБЕРСЬКИЙ Іван (1870—1947). Народився в с. До- рожеві Самбірського повіту. Відомий громадський діяч, орга­нізатор спортивних товариств «Сокіл» у Галичині, які започат­кували організацію Українських Січових Стрільців. У 1918 році був членом Бойової Управи, а потім Секретарем ЗУНР. Помер в Югославії.
  1. БОБЕРСЬКИЙ Микола (21.10.1844—22.08.1918). На­родився на Турківщині (с. Лопушанка). Закінчив Симбірську гімназію. Був священиком у с. Ваньовичах, письменник, повіс­тяр, громадський діяч, організатор читалень «Просвіти». Похо­ронений у Ваньовичах біля Самбора.
  1. БОДНИК Андрій (24.09.1912—03.11.1986). Народився на Са^мбірщині. Закінчив Симбірську вчительську семінарію. Відомий український мовознавець, етнограф, художцик-аматор.
  2. БОРДУН Меланія (1886—04.02.1968). Дитинство про­вела у с. Викотах де її батько був священиком. Студіювала іс­торію у Львівському і Віденському університетах. Працювала у Львівському національному музею під керівництвом Іларіона Свенціцького. Написала кілька наукових праць (Записки АТШ тт. 109, 110, 134). Майже 20 років працювала в Перемишльсь­кій жіночій вчительській семінарії. З 1939 року в Самборі вчи­телювала в Бісковичах і Самборі, вихователька молоді. Похо­ронена в Самборі.
  3. БОРКОВСЬКИЙ Олександр (29. 03. 1843-25. 10. 1921 ). Народився на Лемківщині. (с. Загутин). Після закінчення Львів­ського університету працював у Симбірській гімназії. Був ди­ректором Дрогобицької гімназії. Письменник, журналіст, пере­кладач, автор підручників грецької і латинської граматики для гімназії. Від 1895 року у Львові займався літературною роботою, редагував газету «Діло», журнал «Зоря», «Батьківщина». В 1910 р. поселився в с. Ваньовичах біля Самбора. Похоронений у селі Ваноьвичах.
  1. ГЕРМАН — Згадується в 1562 році як львівський маляр з Самбора.
  2. ГОГОЛЬ Василь (08.01.1962). Народився на Старосам- бірщині (с. Ріп’яне). Дитинство провів у с. Стрілковичах біля Самбора. Основи малярства здобув у Симбірській студії обра­зотворчого мистецтва. Закінчив Львівське, училище ім. І. Тру­та, а в 1988 р. скульптурний факультет Київського художнього інституту і з цього часу працює на кафедрі скульптури Львів­ського інституту декоративно-прикладного мистецтва. Автор скуль­птур: «Галицька трійця», «Мольба», «Земля», «Кирило і Мефодій». Пам’ятника жертвам більшовицького терору (Самбір), таблиці на будинку Івана Филипчака (Самбір 1991 р.), пам’ятника Юрію Кміту (с. Старе Кобло на Старосамбірщині 1993 р).
  3. ГОЛИНСЬКИЙ Петро (1893—1975). Народився в с. Підгайчиках біля Рудок. Закінчив Симбірську Гімназію, бого­словський факультет в Іпсбруку (Австрія), працював у Пере­мишльській гімназії, пізніше прелатом Папи Римського в Німечинi, опікувався греко-католицькими церквами в Західній Ні­меччині. Громадський і політичний діяч. Похоронений у Мюнхені.
  1. ГОРБАЧУК Мирослав (08.03.1933). Закінчив школу в с. Бісковичах. Батьки поселилися в 1945 р. в с. П’яновичах. Док­тор фізико-математичних наук, професор Київського університету.
  2. ГОРБАЧУК Омелян (01.08.1944). Закінчив школу в с. Бісковичах. В сусідньому с. П’яновичах Симбірського району поселилися його батьки в 1945 р. Закінчив Московський універ­ситет ім. Ломоносова. Доктор математичних наук, професор Львівського університету.
  3. ГОРОДНИК Петро (1917—січень 1946). Народився на Рудківщині. З медичного інституту в 1944 р. пішов до УПА, член ОУН. В УПА був лікарем і одночасно видавав листівки, звер­нення і ін. документи підпільної роботи УПА. Загинув у січні 1946 р. У вересні 1991 р. його останки було перезахоронено на цвинтар с. Конюшки.
  4. ГРУШЕЦЬКИЙ Артур (24. 08Л852-16. 04. 1929). На­родився в Самборі. Польський письменник-повістяр, публіцист, видавець. У Варшаві редагував журнал «Мандрівник», зас­нував етнографічний місячник «Вісла». Похоронений у Варшаві.
  5. ГУРКЕВИЧ Володимир (27.07.1880—23.12.1937). На­родився в с. Корничах Симбірського повіту. Адвокат, громадсь­кий діяч, засновник і перший голова Товариства «Бойківщина» та співзасиовник музею. Похоронений у Самборі.
  1. ДАШО Станіслав (22.04.1891—13.06.1977), Народився в Самборі- Закінчив Симбірську гімназію. Релігійний і громад­ський діяч, стрілець УГА. Від 1921 р. священик-катехит у Ста­рому Самборі. Після війни емігрував у США, там був співзас- новником і довголітнім головою товариства «Бойківщина». По­мер у Філадельфії (США).
  2. ДЕЦИК Ілько (26.12.1880—30.05.1957). Народився в с. Берегах Симбірського району. Навчався в Самборі в церковній художній майстерні. Прожив у Самборі 62 роки. Мистець гали­цького іконописного малярства. Його полотна є в багатьох цер­квах Бойківщини, розмальовував іконостаси, вівтарі, кіоти. Офор­мив ЗО новозбудованих церков. Займався настінними розписами, фресками. В 1935. р. відреставрував іконостас церкви в Самборі, 1952 р. відновив іконостас Дрогобицької церкви Св. Трійці. По­хоронений у Самборі.
  3. ДЕЦИК Юліан (31.01.1920). ‘Народився в Самборі в родині маляра-іконописця. Закінчив Симбірську гімназію. Вче­ний лікар-кардіолог, заслужений діяч науки, професор Львівсь­кого медичного інституту.
  1. ДЕЦИК Володимир (05.. 06. 1910—21. 08. 1978). Народив­ся в Самборі. Закінчив Симбірську гімназію, Вільнюський уні­верситет. Відомий юрист, політолог-совітолог. В 1935—1939 р.р. спеціальний кореспондент і політичний оглядач Львівської га­зети «Новий час». Під час війни працював у Вільнюсі, Берліні, Івано-Франківську. В 50-х роках емігрував до США.
  2. ДОМЖИВ-ЛЮТКОВИЧ Павло (XVI ст). В 1618— 1620 рр. поселився в монастирі отців Василіян в с. Угерцях Зап- латинськцх (тепер с. Нагірне) біля Самбора і там друкував книжки «Апостол» і «Євангеліє». В 1936 р. в с. Нагірному вста­новлено меморіальну плиту першодрукарям Павлу Домживу- Лютковичу і його помічнику Ієромонаху Сильвестру.
  3. ЗАРЕВИЧ Федір (1835—1879). Народився в Самборі. Український письменник (псевдонім Юрко ВОРОНА), видавець, редактор «Вечерниць», газети «Русь».
  1. ІВАНЕЦЬ Іван (1893—10.03.1947). Народився в селі Новосілках Гостинних біля Рудок. Художник, четар УСС і УГА. Співзасновник Пресової Квартири УСС, організатор впроваджен­ня форми одягу Січових Стрільців в т. ч. шапки-мазепинки. Мати Михайлина РОШКЕВИЧ під впливом Івана Франка пи­сала новели. Іван Іванець загинув у таборах ГУЛАГу.
  2. ІВАШКО Володимир (23. 05. 1908) Народився в Судовій Вишні. Після закінчення Перемишльської духовної семінарії в 1932 р. направлений до Самбора, був помічником декана, кате- хитом української Гімназії. Керував молодіжною організацією «Пласт». Співорганізатор спортивного товариства «Дністер», го­лова ^проводу ((т. зв. БуДави) молодіжної організації ВСУМ. Арештовувався поляками. В 1944 р. емігрував на Захід. Керував хорами, організував «Пласт», український спортив­ний клуб, «Український Парк» в якому побудував 5 куренів, -басейн, деркву. Видавав (книжки, (альманах. Тепер мешкає в Саскатуні (Канада).
  1. КАЛУЖНЯцЬКИЙ Омелян (23. 01. 1845—03. 07. 1914). Народився на Старосамбірщині (с. Тур’є). Закінчив Симбір­ську гімназію. Український вчений-філолог/ палеограф, гро­мадський діяч, член Бухарестської і Петербурзької Академії Наук. Закінчив Віденський університет. 39 років був професором Чер­нівецького університету .
  2. КАЧКОВСЬКИЙ Михайло (1802-1872). Уродженець Надсяння (с. Дубна). У Самборі працював судовим радни­ком. Громадський діяч, меценат галицького народовського пись­менства, фундатор часопису «Слово», яким заволоділи мос­квофіли (Яків Головацький і Богдан Дідицький). Він сумнівався в москвофільських засадах тому писав Головацькому, що треба бути ворогом власного народу, щоб орієнтуватися на Росію, а для перевірки москвофільських поглядів і різниці між україн­ською і російською мовами виїхав окружним шляхом до Росії через Швецію, але на кораблі захворів і у Кронштадті помер. Москвофіл о. Іван Наумович використав його ім’я як чесного і жертовного патріота і заснував у 1875 році москвофільське «Общество ім. М. Качковського», яке одержувало матеріальну допомогу від царської Росії і нанесло великої шкоди україн­ській.. національній справі. Похоронений М. Качковський на ка­толицькому цвинтарі у Кронштадті,
  1. КМІТ Юрій (24.04.1872—25.06.1946). Народився в с. Старе Кобло Симбірського повіту (тепер Старосамбірський ра­йон). Закінчив Симбірську гімназію. Майже ЗО років був свя­щеником в с. Чайковичах на Самбірщині., Письменник і етног­раф. Свої твори писав бойківським діалектом, склав «Словник бойківського говору». Похоронений в с. Татаринів біля Комарно.
  2. КНЯЖИНСЬКИЙ Антон (20.02. 1893—02. 12. 1960). Наро­дився в с. Тисовиця на Старосамбірщині. Закінчив Симбірську гім­назію, пізніше викладав у Симбірській гімназії і вчительській семінарії. Служив у Січових Стрільцях. Громадський діяч, спів- засновник Товариства і музею «Бойківщина» в Самборі. На початку німецької окупації був Головою Українського Уряду в Коломиї. В Австрії був заарештований органами «Смерш», від­був 10-літню каторгу в більшовицьких таборах. Після звільнен­ня виїхав до Австрії, потім до США. На Заході написав кни’жки: «В країні неволі», «На дні СССР», «Дух нації» і ін. Похоро­нений у Філядельфії (США).
  3. КОКІЛЬНИК Володимир (16. 09. 1885-06. 03. 1937). На­родився у Львові. Від 1924 року в Самборі працював лікарем. Відомий етнограф, археолог, колекціонер, громадський діяч, співзасновник і голова Товариства і музею «Бойківщина» в Самборі. В 1991 р. його іменем названа вулиця на якій він меш­кав (колишня Паркова). ]
  4. КОВАЛЬ Богдан (1918—26.02.1946). Народився в с. Конюшках-Королівсьцих Симбірського рацрну. Навчався у Львів­ському медичному інституті. Член ОУН, від 1944 року в УПА де виконував функції лікаря округу Комарно-Рудки-Самбір, займався випуском листівок, звернень і ін. підпільних публі­кацій. Загинув у бою з чекістами. ,
  5. L КОЗБУР Іван (29L ф. 1882—02. 03. 1972). Народився в с. Берегах Симбірського району.. Закінчив Саімбірсьіку гімна­зію. Після закінчення правничих студій у Львові працював суддею Окружного суду в Самборі. Був сотником Українських Січових Стрільців. Громадський Діяч, Співзасновник Товарист­ва і музею «Бойківщина» в Самборі. Під час німецької окупа­нії був Головою Симбірської повітової Ради. В 1945 р. заареш- ‘іований органами НКВД у Відні. Перебував 10-річне ув’язнен­ня в ГУЛАГу. Похоронений у Самборі.     і
  1. КОЛЕССА Філарет (17.07.1871—03.03.1947). Наро­дився на Стрийщині (с. Піщини). Вчився у Віденському, а по- тім у Львівському університетах. Композитор, фольклорист, ет­нограф, педагог, літературознавець, академік УРСР. Викладав у Самбірській гімназії, професор Львівського університету, ди­ректор етнографічного музею у Львові. Похоронений у Львові.
  2. КОЛЕССА Микола (06.12.1903). Народився в Самборі. Відомий композитор, педагог, громадський діяч, лауреат Дер­жавної премії ім. Т. Шевченка, професор Львівської консерваторії. 06. 12. 1993 р. урочисто відзначено його 90-річчя у Львові і Самборі.
  3. КОНЮШКЕВИЧ Петро (1705—1770). Народився в Самборі. закінчив Симбірську духовну школу. Викладач Києво- Могилянської, Московської слов’яно-латинської Академії, пізніше настоятель Юр’ївського монастиря в Новгороді, митрополит Тобольський і Сибірський.
  1. КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ Петро .(?—22.04.1622). Народився в с. Кульчиці Самбірського району. Вчився в Самбо- рі. Закінчив Острозьку Академію. Гетьман Запорізького Козац­тва. Герой Хотинської битви і багатьох морських походів. По­хоронений у Києві біля корпусу Києво-Могилянської Академії. В 1992 р. в рідному с. Кульчицях відкрито величавий пам’ятник.
  2. КОНСТАНТИНОВИЧ Ераст (01. 10. 1919). Закінчив Симбірську гімназію, потім Краківську Гірничу Академію. Пра кював зав. кафедрою шахтної геології Вроцлавського політех­нічного інституту і факультету геофізики Сілезького універси­тету. Мешкає у Польщі.
  3. КОРДУБА Володимир (02. 09. 1883—30. 09. 1968). Від 1925 р. в Самборі. Інженер, громадський діяч, член Товариства і музею «Бойківщина» в Самборі. Останній директор музею. Похоронений у Самборі.
  4. КОСТЕЦЬКИЙ Платон (02.07.1832—01.05.1908). На­родився в с. Вербівці (колишні В’яцковичі) Самбірського райо­ну. Український і польський письменник і журналіст. Редагував газету «Зоря Галицька». Автор повістей «Перекінчик бусурман­ський» — українською мовою і багатьох статей польською мовою.
  5. КРВАВИЧ Дмитро (28.09.1926). Народився на Старо- самбіргцині (с. Княжпіль). Закінчив Симбірську вчительську семінарію (педучилище). Відомий львівський скульптор-монумен- таліст, професор Львівського інституту прикладного і декоратив­ного мистецтва.
  6. НАЛЬЧИЦЬКИЙ Юрій-Франц (1640—19.02.1692). На­родився в с. Кульчицях Самбірського району. Герой Відня — пробрався через~ турецьку облогу і повідомив українських коза­ків та польського короля, які йшли на допомогу обложеному Відню. В нагороду Юрій одержав всі трофейні запаси турець­кої кави. Відкрив у Відні першу в Західній Європі кав’ярню. Дотепер у Відні є вулиця і кав’ярня Кульчицького. Похороне­ний у Відні біля собору св. Стефана. 1
  7. КУЛЬЧИЦЬКИЙ Юрій (18.12.1912—01.1993). Наро­дився на Дрогобиччині (с. Підбуж). Вчився в Симбірській гім­назії. В 1938 р. закінчив Краківську Академію Мистецтв і при­їхав до Самбора. Відомий художник, громадський діяч, спів­працював у Симбірському музеї «Бойківщина». В 1944 р. емі­грував на Захід, проживай у м< Монмартрі і(Франція) пра­цював у жанрах: графіки, кераміки, малярства, колажу., Від 1961 р. в м. Мужен. Колекцію своїх картин заповів для Украї­ни. Похоронений у Мужені (Франція).
  8. КУЛЬЧЙЦЬКИЙ Володимир (28. 12. 1919). Народився в с. Кульчицях Симбірського району. Закінчив Симбірську гім­назію. Доктор юридичних наук, професор Львівського універ­ситету.
  9. КУЛЬЧЙЦЬКИЙ Семен (1868—15.02.1935). Народився в с. Кульчицях Симбірського району. Від 1903 р. парох села Вощанці біля Рудок. Громадський і культурно-освітній Діяч. Три роки відсидів у польських концентраційних таборах у Во- довіцах і Домб’ю. В 1993 р. школу в с. Вощанцях названо його іменем і встановлено таблицю з барельєфом. Похоронений у с. Вощанцях.
  10. КУЛЬЧЙЦЬКИЙ Ярослав (16. 04. 1924)., Народився в с. Кульчицях біля Самбора. Закінчив Симбірську гімназію. Док­тор геологічних наук, лауреат державної премії, заслужений діяч науки, професор Львівського Університету.
  11. КУЛЬЧИЦЬКИЙ-ГУТ Роман (П. 10. 1908-13. 04. 1945). Народився на Івано-Франківщині (с. Тисмеииця). Від 1931 ро­ку був редактором Симбірської газети «Прикарпатські вісті». Поет, громадський діяч, член товариства «Бойківщина». Його поетична збірка «В огнях і крові» вийшла в Самборі в 1930 р. Загинув на війні.
  12. КУРБАС Лесь (Олександр). (25. 02. 1887—1937). На­родився в Самборі під час перебування його батьків-акторів Яновських на гастролях. Видатний актор, режисер, педагог, тео­ретик українського театру. Заарештований у Москві. Страче­ний на Соловках.           10.04. 1987 р. відкрито меморіальну таблицю, а в 1992 р., меморіальний музей в будинку де він народився, вул. Соняшна 1, (тепер вул. Л. Курбаса). 26. 10. 1991 р. відкрито пам’ятник Л. Кур- басу біля Народного дому «Просвіта».
  1. КУСНЕВИЧ Андрій (30.11.1904). Народився в с. Ковиничах Симбірського району. Закінчив Самбірську гімназію, і потім Ягеллонський університет. Польський письменник, поет, публіцист. Мешкає у Варшаві.
  1. ЛАДИЖИНСЬКИИ Микола (1906—1975). Народився на Дрогобиччині. Від 1919 року в Самборі. Закінчив Симбірську гімназію. Після закінчення Краківської гірничої академії був геологом Акціонерного товариства «Піонер», у Львові, заст. ди­ректора інституту геології і геохімії горючих копалин АН, член кореспондент АНУ, професор. Похоронений у Львові.
  2. ЛАКОТА Григорій (03.03.1876-1953). Народився в с( Голодівці (тепер ‘Задністряни) на ,СамбірЩині. 10.02. 1926 р. висвячений на єпископа. Був єпископом — помічником Пере­мишльського єпископа.. Загинув в ГУЛАГу у Воркуті.
  3. ЛАШКЕВИЧ Микола (1837—14.08.1934). Народився на Перемишльщині. Після закінчення вищої освіти пов’язав свою судьбу з Самбором. Працював професором Симбірської гімназії; Педагог, етнограф, громадський діяч. Ініціатор встановлення на ратуші годинника, (1885 р.), співучасник побудови будинку товариства «Ризниця», (вул. Коленика, 5), та каплиці на цвинтарі. Перший передав до музею «Бойківщина» в 1927 р. зібрані ним експонати. Похоронений у Самборі,
  4. ЛЕСЕЧКО Мирон (01.08.1944). Народився в Польщі, Від 1957 р. в с. Бісковичах Самбірського району. Архітектор, професор, декан архітектурного факультету Львівського сільсь­когосподарського інституту.
  5. ЛУЦЬКИЙ Остап (08. 11. 1883—1944). Народився в с. Луці (тепер Озерне) Самбірського району. Закінчив Симбірсь­ку гімназію. Студіював в університетах Праги, Кракова, Львова, Поет-молодомузівець, публіцист, громадський діяч. Редагував часопис «Буковина» (1907—1913), сотник УГА — начальник штабу, ад’ютант архикнязя Вільгельмд Габсбурга (Василь Ви­шиваний), провідний працівник української кооперації в Га­личині. Загинув у більшовицькому концтаборі в Котласі.
  1. МАГИР Микита (10. 06. 16^—12. 1Г. 1948). Народився в Камянко-Буському повіті. Від 1945 р. в Самборі. Був директо­ром школи № 5. Педагог, байкар, громадський діяч. Похороне­ний у Самборі.
  2. МАГУРСЬКИЙ Максиміліян (02. 11,1905—06. 03. 1994}. Народився в с. Звір Самбірського району. Після закінчення Львів­ської консерваторії (1934 р.) в Самборі. Організував хори, диригу­вав Симбірським хором «Бонн», духовим оркестром та церковним хорами по селах. Похоронений в Самборі.
  1. МАКАР Дмитро (2’3.04.1922). Народився в с. Берегах біля Самбора., Закінчив Симбірську гімназію. Вчений-медик, професор Львівського медичного інституту, громадський діяч. !
  2. МАКУХ Іван (1872—1946). Народився в с. Дорожові на Самбірщині, (тепер Дрогобицький р-н). Вчився в Симбірській гімназії. Громадський і політичний діяч, організатор кооперати­вів і «Січей», посол до Галицького сейму і австрійського пар­ламенту (1908—1913), член Національної Ради, Секретар (Мі­ністр) внутрішніх справ ЗУНР, член польського сенату (1928—■ 1939).
  3. МАРТИНЕЦЬ Михайло (1859—08.06.1919). Народився на Івано-Франківщині (м. Солотвино). Після закінчення Віден­ського університету в 1885 р. поселився в Самборі, був шефом відділу регулювання гірських рік. Громадський і політичний діяч. В 1918 р. Секретар (Міністр) земельних справ ЗОУНР в Ста­ніславі. Розстріляний поляками біля Богородчан на Івано-Фран­ківщині. Зберігся надгробний пам’ятник.
  4. МАШУРА Георгій (24.06. 1928) .Народився на Полтав­щині. Після закінчення Київського педагогічного інституту ім. Горького в 1952 р. поселився в Самборі. Працював учителем, а від 1970 р. директором середньої школи № 1. Заслужений пе­дагог. В 1956 р. заснував шкільний краєзнавчий музей, більшість експонатів якого ввійшли у фонд відновленого музею «Бойків- щина». Тепер працює охоронцем експонатів у музею «Бойківщина».
  5. МЕНЦИНСЬКИЙ Модест (1875—1935). Народився в Мостиському районі (с. Новосілки). Закінчив Самбірську гім­назію, часто бував у Самборі і виступав з концертами. Славет­ний український оперний і камерний співак. Виступав по всіх великих містах світу. Похоронений у Стокгольмі (Швеція).
  1. НОСАЛЕВИЧ Олександр (21. 03. 1874—19.01. 1959). На- родився в с. Біличах колишнього Симбірського повіту. Закінчив Симбірську гімназію, часто виступав у Самборі з концертами. Славетний український оперний співак. Помер у Вісбадені (Ні­меччина) .
  1. ОНИШКЕВИЧ Степан (1860—1945). Народився на Ль­вівщині (с. Угнів). Від 1894 р. парох в с. Хишевичах» потім в с, Купновичах на Самбірщині. Громадський і політичний діяч, організатор читалень «Просвіта», засновник національно-демо­кратичної партії (пізніше УНДО). Посол до австрійського пар­ламенту (1907—1914), Член Національної Ради ЗУНР, діяч то­вариств: «Сільський господар», «Дністер», «Карпатія». В Хише- вичах побудував церкву, організував молодіжну організацію «Сокіл». Разом з селянами с. Хишевич встановив у Рудках вла­ду ЗУНР. Похоронений в с. Хишевичах.
  2. ОНИШКЕВИЧ Михайло ;(25.03. 1906—13.ДЗ. 1971). На­родився в с. Бісковичах біля Самбора. Вчений мовознавець, лек­сиколог, діалектолог, професор Львівського університету. Зібрав і опрацював «Словник бойківського говору». Похоронений у Львові.
  3. ОРТИНСЬКИЙ Степан (26.01.1866—24.03.1916). На­родився в с. Ортиничах Симбірського повіту. Закінчив Симбірсь­ку гімназію. Відомий в діаспорі релігійний і громадський діяч, перший архиепископ для українців греко-католиків у США. Ор­ганізатор нових парохій, читалень та шкіл «Просвіта» в США. Похоронений у Філадельфії (США).
  1. ПАНЬКІВ Роман (02. 08. 1936). Народився на Микола- ївщині (с. Розвадів) Львівської обл. Від 1958 року в Самборь 14 років був директором Симбірської дитячої музичної школи. Від 1980 р. директор училища культури. Заслужений працівник культури України, ініціатор і організатор обладнання залу ор­ганної музики в колишньому костелі Бернардинів, автор музи­ки, аранжування і обробки пісень і ін. музичних творів, поста­новник 10 дитячих опер, організатор і диригент симфонічного оркестру (від 1960).
  2. ПОПАДЮК Зорян (21.04.1953). Народився в Самборі. До першого арешту навчався у Львівському університеті. На протязі 1968—1973 р.р. брав участь в шкільних та студентських організаціях національно-демократичного спрямування. Акти­вно поширював самвидавські матеріали «шестидесятників», спів­редактор студентського журналу «Поступ». В 1973 та 1982 р. двічі був арештований за т. зв. антирадянську агітацію і пропа­ганду. Був засуджений радянськими судами на 27 років позбав­лення волі і заслання. Відбув три роки в Мордовській і Пермській тюрмах та 14 років у таборах Колими і Казахстану. Після звільнення повернувся до Самбора, працював вантажником, столярем, а від 1990 р. обраний головою Симбірської міської Ради. 09.04.1992 р. призначений представником Президента в Симбірському районі.
  1. ПРІЦАК Омелян (07.04,1919). Народився в с. Лука (тепер с. Озерне) Самбірського району. Після закінчення Львів­ського університету працював під керівництвом професорів-іс- ториків Івана Крип’якевича і Михайла Грушевського, аспірантуру закінчив у Києві у академіка Агатангела Кримського. Учасник II Світової війни. Емігрував на Захід. Всесвітньо відомий історик, сходознавець, професор Гарвадського університету, Академік АН України, Хельсінської Академії, почесний доктор польської Ака­демії, Альбертського університету, знавець тюркських мов (їх понад 40), фінської, іранської, перської, німецької, англійської, французької. Постійно мешкає в США.
  2. ПРОЦЬ Люба (28.04.195^. Народилася в с-щі Дубля- нах Самбірського району. Сучасна українська поетеса, лауреат премії ім. В. Симоненка (1993 р.) за збірку поезій «Дубляни», депутат Львівської обласної Ради народних депутатів, вчитель­ка Дублянської середньої ШКОЛИ. _,<$
  3. ПРОКОПЕНКО Микола (03.03.1911) / Народився в Забайкалії. Від 1946 р. в Самборі. Художник, організатор дитя­чої студії образотворчого мистецтва, дитячої картинної галереї. Багато колишніх випускників студії стали відомими художни­ками, ті, які мешкають в Самборі, організувалися в товарист­во «Крило».
  4. ПРОКОПІВ Іван (06.03.1901 — 14.02.1973). Народився на Івано-Франківщині (с. Слобода Рунгурська). Служив в УГА. В 1922 р. арештований поляками за громадсько-політичну діяль­ність. В 1924 р. емігрував до Чехії там продовжив студії розпо­чаті у Львівському університеті. Закінчив економіко-кооперати- вний факультет політехнічного інституту в Подебрадах і одно­часно історико-філологічне відділення філософського факульте­ту Празького університету. В Самборі від 40-х років. Відомий краєзнавець, фольклорист, педагог, збирач народних пісень, коло­мийок, приказок, прислів’їв, відомостей про народні інструменти. Похоронений у Самборі.
  1. ПЮРКО Богдан (04.11.1906—23.10.1953). Народився •на Самбірщині. Закінчив Симбірську гімназію, пізніше консерваторію в Празі. Музикант, диригент, громадський діяч. Керівник і диригент Дрогобицького хору «Боян» і Симбірського церков­ного хору, вчитель музики в Дрогобицькій гімназії. В еміграції організовував хори, оркестри, музикальні школи, ставив опери в Німеччині та США. Похоронений в Детройті (США).
  1. РАБІЙ Франц (19. 02. 1860—25. 05. 1933). Парох Самбір- ської церкви від 1908 р. Церковний і громадський діяч. Перебу­дував церкву і дзвіницю, збудував будинки для церкви — дякі- вку і вікарівку, купив будинок під дитячу «Українську захорон- ку», опікувався будівництвом «Ризниці» (вул. Коперника, 5), до­му «Народна торгівля» (пл. Ринок, 28). Його стараннями про­ведено коронацію Самбірської чудотворної ікони 28.08.1928 р.„ виконано т. зв. Дрезденську копію ікони. В 1885, 1908 і 1928 р.р. видав брошури про чудотворну ікону.
  2. РАБІЙ Юліан (05.01.1894—17.11.1982). Народився в Самборі в сім’ї пароха Франца. Закінчив Симбірську гімназію. Адвокат, громадський діяч. На еміграції написав «Княжий го­род Самбір», «Симбірська Божа Матір», історичний нарис «Си­мбірська гімназія» (1967), «ОУН і Пласт перед польським су­дом в Самборі 1961), «Самбір під ворожими окупаціями в 1939 —1944» і ін. Похоронений в Нью-Йорку (США).
  3. РАБІЙ Михайло (19.11.1898—17.09.1958). Народився в Самборі в сім’ї пароха. Закінчив Симбірську гімназію. Доктор філософії, етнограф, писав оповідання, дійсний член НТІІІ, слу­жив у Січових Стрільцях і УГА, викладач Дрогобицької гімна­зії. В діаспорі активний громадський діяч. Похоронений у Нью- Йорку.
  4. РАБІЙ Володимир (01. 09. 1896—20. 10. 1973). Народився в Самборі в сім’ї пароха. Закінчив Самбірську гімназію. Слу­жив у Січових Стрільцях і УГА. Священик, громадський і релі­гійний діяч, співпрацівник журналу «Літопис Бойківщини» в ді­аспорі. Помер в Нью-Йорку.
  5. РЕПЕТИЛО Іван (22.03.1919—27.08.1944). Народився в с. Конюшки-Тулиголовські Симбірського району. Громадсь­кий і політичний діяч, пропагандист УПА. Загинув з рук НКВД в с. Подільці, на фасаді інколи в с. Конюшках-Тулиголівських, в яких він був директором буде встановлено меморіальну таб­лицю.
  1. РІПЕЦЬКИЙ Теодор (1861-14,01.-1901). Народився в Нижанковичах. Від. 1884 р. в Самборі. Священик УГКЦ-к.атехит чоловічої виділової школи, громадсько-просвітній діяч, спричи­нився відновленню роботи товариства «Руська Бесіда». Напи­сав «Народну історію Руси» (1890) та три книжки на релігійні теми. В 1893 р. заснував товариство «Ризниця», яке виробляло і продавало різні церковні речі. Побудував будинок «Ризниця» (вул. Коперника, 5). Похоронений в Самборі.
  2. РІПЕЦЬКИЙ Всеволод ;(1885—09. 06. 1919). Народився в Самборі в сім’ї священика Теодора. Закінчив Симбірську гім­назію. Працював юристом в Самборі. Громадський і політичний діяч. В 1918 р. був повітовим комісаром ЗУНР в Турці. Вбитий польською військовою розвідкою біля Богородчан разом з про­фесором Іваном Сілецьким, студентом медицини Степаном Сі- лецьким, адвокатом Василем Падохом, і Михайлом Мартинцем- Секретарем (Міністром) земельних справ ЗУНР. Біля Богород­чан Івано-Франківської області збереглася спільна з Мих. Мар­ганцем могила.
  3. РІПЕЦЬКИЙ Степан (22.12.1894— ). Народив­ся в Самборі. Закінчив Симбірську гімназію. Студентом Львів­ського університету вступив добровольцем до Українських Січо­вих Стрільців. Брав участь в боях на Маківці, Лисоні і ін., четар УГА. Закінчив правничий факультет в Карловім університеті в Празі. Від 1926 р. працював адвокатом в Сокалі. Громадсько- політичний діяч, член Головної управи Української Радикальної партії. Під час німецької окупації був головою Українського повітового комітету в Сокалі. Після виходу із гестапівської тюр­ми працював у Станіславському Українському окружному ко­мітеті. У 1944 р. виїхав на Захід, від 1949 р. в США. Дійсний член Української Вільної Академії Наук в США, член НТШ. Автор ряду наукових праць про УСС та про М. Драгоманова. Похоронений в США.
  1. РОГУЦЬКИЙ Микола (1880—1941). Народився в селі Купновичах Симбірського району. Селянський діяч, посол до польського сейму від Української Соціалістичної Радикальної Партії. Замордований більшовиками в Симбірській тюрмі.
  2. РОГУЦЬКИЙ Іван 1892—1952). Народився на Самбір- щині (можливо в с. Купновичах). Адвокат, громадський і полі­тичний діяч. Голова Управи Української Соціалістичної Ради­кальної Партії (УСРП) і Симбірської філії «Просвіта». В діаспорі Голова Товариства українських юристів. Похоронений у Нью-Йорку.
  1. САВИЦЬКИЙ Роман (11.03,1907—12.01,1960). Наро­дився в Сокалі. Закінчив Симбірську гімназію. Відомий укра­їнський піаніст-віртуоз. Працював у Львові, часто виступав з концертами в Самборі. В 1944 р. виїхав до США. Похоронений у Філядельфії (США).
  2. САНДУЕР Артур (14. 12. 1913 — 14. 07. 1989). Народився в Самборі, в єврейській сім’ї. Закінчив Симбірську польську гім­назію. Після закінчення Львівського університету працював учителем у Самборі. Відомий польський письменник, критик, перекладач, бібліограф, професор Варшавського університету. Написав автобіографічну повість «Запіскі з мартвего м’яста», в якій описав Симбірське єврейське гетто. Похоронений у Варшаві.
  3. САМБІРЧИК — ЧУЙ Григорій (1523—26.02.1573), На­родився в с. Нидибах Симбірського повіту. Визначний культур­ний діяч, поет, новеліст, панегірист. Писав латинською мовою. Професор Краківського університету. Похоронений в Кракові. В 1990 році в Самборі названо вулицю його іменем.
  4. СКОРИК Михайло і( 19/11. 1895—06. 03. 1981). Народив­ся в с. Луці Симбірського району. Вчився в Симбірській гімна­зії. Після закінчення Львівського університету був учителем Сим­бірської приватної вчительської семінарії, співорганізатор гім­назії в с. Лука (Д918—1923), в 1939—1941 р.р. був директором Симбірської СШ 1. Громадський діяч, співзасновник Товариства і музею «Бойківщина», свої дослідження друкував у журналі «Літопис Бойківш^ни». Похоронений у Львові.
  5. СКОРИК Мирослав (1^:07.1938). Народився в Самбо­рі в сім’ї вчителя Михайла Скорика. Відомий український ко­мпозитор, заслужений діяч мистецтва України, професор Київсь­кої, а тепер Львівської консерваторії.
  6. СЛИВИНСЬКИЙ Орест (19.07.1933). Народився в Нижньому Симбірського району. Письменник, літературний кри­тик, член Ради Спілки письменників України. Автор роману «Плач ф’лоярп» (про Ю. Федьковича).
  7. СНІГУРСЬКИЙ Іван (18.05.1784—24.09.1847). Наро­дився в с. Берестинах Самбірського повіту. Закінчив Самбірсь­ку гімназію Єпископ Перемишльського єпископату. Був деканом теологічного факультету JB іденського університету, ректором Пе­ремишльського філософського ліцею. Похоронений у Перемишлі. В 1990’році на церкві в Берестинах встановлено пам’ятну та­блицю .
  1. СОРОХТЕЙ Осип (28.02’1890—27.11.1941). Народив­ся в с. Баранівцях Самбірського району в сім’ї чеха залізнични­ка. Відомий український художник-графік карикатурист, член Пресової Квартири Українських Січових Стрільців. Працював у гімназіях Станіслава. Похоронений в Станіславі.
  2. 1991 р. на фасаді школи в с. Баранівцях відкрито ме­моріальну таблицю.
  3. СПАУСТА Владислав (17.06.1847—01.09.1899). Наро­дився в Самборі польський письменник-натураліст. Похороне­ний в с. Котовані колишнього Самбірського повіту (тепер Дро­гобицький р-н).
  4. СТАХУРА Данило (01. 12. 1860—24; 12. 1934). Народи­вся на Лемківщииі. В Самборі від 1891 р. Адвокат, громадський діяч, засновник філії «Просвіта» в Самборі, співзасновник Това­риства і музею «Бойківщина», голова Самбора при владі ЗУНР, член Національної Ради у Львові. В 1932 році передав безплат­но під музей 4 кімнати у власному будинку по вул. Тиха, 1. По­хоронений у Празі.
  5. СТЕФАНОВИЧ Михайло (29.05.1881— ). Народив­ся у Львові. Закінчив Симбірську гімназію. Після закінчення юридичного факультету Віденського університету від 1932 р. у Самборі. Громадський діяч, член товариства «Боян», організа­тор і голова філії товариства допомоги інвалідам, опікун ін­валідів УГА, організатор струнного квартету. 11.04.1940 р. аре­штований органами НКВД, подальша доля невідома.
  1. СУШИНСЬКИЙ Богдан (10.04.1946). Народився в Самборі. Письменник, журналіст, член Спілки письменників і журналістів. Автор повістей, оповідань, новел. Друкується з 1967 р. Його твори перекладені на 12 мов. Працює в Одесі.
  1. ТАТОМИР Юліан (03.01.1883-26.03.1946). Народив­ся в с. Сприні Самбірського району. Закінчив Симбірську гім­назію. Працював катехитом в Симбірській гімназії. Громадсь­кий, політичний і церковний діяч. Сенатор польського сейму. Організував народні доми, хори, молодіжні організації, садки та дитячі бібліотеки. На еміграції був головою Товариства Св. Андрія в Австрії. Похоронений в Зальцбургу (Австрія).
  2. ТЕМНИК Юліан (03.04.1896—26.08.1992). Народив­ся в с. Бережниці Симбірського повіту. Закінчив Симбірську гімназію. Сотник УГА. Після закінчення Вищої технічної шко­ли в Чехії повернувся до Самбора. Громадський діяч, співзас- новгрік товариств: «Сільський господар», «Кредитової коопера­ції», спортивного клубу «Дністер», управитель «Укрбаику» в Са­мборі. Командир важкої артилерії Першої Дивізії української національної армії. В еміграції керівник Головної Управи Стрі­лецької Громади. Похоронений у Канаді.
  3. ТКАЧИК Богдан (1951). Народився в Самборі. Основи малювання отримав у Симбірській дитячій студії образотвор­чого мистецтва. Після закінчення Київської середньої художньої школи і Львівського училища прикладного мистецтва поселився в Тернополі. Член Спілки художників України, голова. Терно- польської організації спілки художників, депутат обласної Ради народних депутатів.
  4. ТОМАШІВСЬКИЙ Степан (09.01.1875—21.12.1930). Народився в с. Купновичах Симбірського району. Закінчив Сим­бірську гімназію. Визначний український галицький історик. Досліджував історію Галичини, часи Хмельниччини. Видав пра­цю «Джерела історії України-Руси». Під час ЗУНР працював у Державному Секретаріаті закордонних справ. Активний член НТШ. Після виїзду М. Грушевського обраний головою НТШ. Був професорам Краківського університету. Похоронений у Кракові.
  5. ТОРБА Богдан (03.01.1927). Народився на Мостищині (с. Томановичі). В Самборі від 1952 р. Організатор і диригент хору-ансамблю вчителів, голова комісії хорових викладачів учи­лищ, самодіяльний композитор, талановитий аранжеровщик на­родних пісень, керівник естрадного оркестру училища культури.
  6. ТУРЧАН Ярослава (19. 11. 1910). Народилася на Тер­нопільщині (с. Гнильче). В Самборі від 1926 року. Закінчила Симбірську вчительську семінарію УНТ (вихованка відомої педагога і музиканта Марії’ Чиж-Мариняк). До 1939 р. вчитель­ка Рідної школи, потім різних шкіл Самбора, Громадська діяч­ка, заслужена пластунка, членкиня Союзу Українок, вела дитячу читальню при СУ, вихователька молоді — інструкторка літ­ніх таборів.
  1. ФЕДЕВИЧ Іван (1883—1939). Народився на Самбір- іцині. Вчився в Симбірській гімназії. Від 1911 року був катехи- том в Турці. Голова Філії «Просвіта». У 1918 р. був делегатом до УНР-ЗУНР від Турківського повіту. Похоронений в Турці.
  2. ФЕДИК Іван (24.07.1936). Народився в с. Берегах Сим­бірського району. Вчений в галузі ядерної енергетики, доктор тех­нічних наук, професор, лауреат Державної премії.
  3. ФЕДУСКО (ФЕДОС1Й) з Самбора (                         ). Укра­їнський живописець 16 ст. Родом з Самбора. Відомий як маляр ікони «Благовіщення» з 1579 року, яка зберігається в Харківсь­кому музею.
  1. ФЕЩИН (ПРИЧЕПА) Михайло (1886— 1919). Народився в с. Підгайчиках Самбірського району. Працював учителем. Писав вірші під псевдонімом «Причепа». Організував і видавав під час влади ЗУНР газету «Громадська думка» в Руд- ках. Помер у Львові після поранення осколком бомби.
  1. ФИЛИПЧАК Іван (27.01.1871—21.10.1945). Народив­ся на Сяноччині. Від 1902 року в Самборі. Письменник, педагог, краєзнавець, садовод, громадський діяч, співзасновник Товарист­ва і музею «Бойківщина». Довголітній директор музею. Помер у більшовицьких таборах в Тайшеті. У 1991 році його іменем наз­вано вулицю і на його власному будинку встановлено меморіаль­ну таблицю.
  2. ФОРОСТИНА Євген (1883—1951). Народився на Сам- бірщині. Закінчив Симбірську гімназію. Вчитель-історик, музи­кант, збирач народної творчості. Організатор і диригент Самбірсь­кого хору «Боян». Похоронений у США.
  3. ФРЕДРО Олександр (25.05.1793—1876). Народився на Ярославщині (Польща). Дитинство провів у Беиьковій Вишні бі­ля Рудок Самбірського повіту. Основоположник польської літера­турної мови, відомий польський комедіограф. Найбільш відомі комедії: «Дами і гусари», «Відлюдки і поет», «Шлюби дівочі», «Пан Иов’яльський», «Помста». Його дочка Софія — мати мит­рополита А. Шептицького. У с. Вишні побудував палац у барок- ковому стилю (тепер корпус радгоспу-технікуму), в ньому є кім- ната-музей О. Фредро, Похоронений у крипті Рудківського костелу.
  4. ФУТАЛА Лев (1922). Народився в с. Берегах Симбірсь­кого району. Активний командир УПА (псевдо Лагідний). На­городжений найвищою нагородою УПА — Золотим Хрестом Бо­йової заслуги 1 кл. В 1947 році перейшов на Захід. Тепер у США. Активний громадсько-політичний діяч. Голова Президії Світово­го Братства вояків УПА. В серпні 1992 р. був на Самбірщині, брав участь у святкуванні 50-річчя утворення УПА.
  1. ХОМИН Михайло (1904—194$). Від 1935 року працю­вав лікарем в Самборі. Громадський діяч. Член «Руської Бесіди», «Захоронки», «Рідної школи». В 1939 р. разом з лікарем Михай­лом Дубовим організували шпиталь в приміщенні «Бесіди». В 1940 р. арештований, перебував у Дрогобицькій тюрмі. Очевид­но, там розстріляний.
  1. ЦЯПКА-СКОРОПАД Іван (05.07.1884—1920). Наро­дився в с. Хишевичах Самбірського повіту (тепер Городоцький р-н). Закінчив гімназію в Перемишлі, потім юридичний факультет Ві­денського університету. Сотник Українських Січових Стрільців і УГА.стрілець-гуморист, герой визвольних змагань, улюбленець стрілецтва. Утоплений чекістами в Білому морі біля Соловків разом з іншими старшинами УГА. (Стрілець Цяпка — це укра­їнський Швейк).
  1. ЧАЙКА Ілля (01. 11. 1929). Народився в с. Містковичах Самбірського району. Від 1966 року у Самборі. Працював учи­телем музики, художнім керівником будинку культури, викона­вець і беззмінний учасник всіх опер і постановок, самодіяльний композитор. Автор пісень: «Гуцулка співає», «Місяченьку круто­рогий», «Земле Шевченкова, земле Франкова» і ін.
  2. ЧАЙКОВСЬКИЙ Андрій (15. 05. 1857—02.06. 1935). На­родився в Самборі (в деяких джерелах в с. Гординя). Закінчив Симбірську гімназію. Письменник, громадський і політичний ді­яч. Мав у Самборі адвокатську контору. Від 01. 11. 1918 до 13. 05. 1919 р. був повітовим комісаром ЗУНР Самбірщини. Похо­ронений у Коломиї. В 1991 році названо вул. його іменем, встано­влено таблицю на будинку ратуші, де він працював комісаром ЗУНР, та пам’ятний знак, де буде встановлено памятник і в се­лі Гордині Самбірського району де пройшло його дитинство. ■
  1. ЧИЖ Ілля (26.07. 1857—06.09. 1930). Народився в. се­лі Берегах Самбірського району в сім’ї дяка-вчителя. Закінчив Самбірську гімназію. Професор Самбірської вчительської семіна­рії, громадський діяч. В 1918 р. короткий час був шкільним інс­пектором при Самбірському комісаріаті ЗУНР. Перебував у авст­рійському концтаборі Талергоф. Похоронений в Самборі.
  1. ЯВОРСЬКИЙ Іван (1858—1930). Народився в с. Ступ- ниці Самбірського району (тепер Дрогобицький). Вчився в Сим­бірській гімназії. Священик, культурний та економічний діяч, по= сол до Галицького сейму. Від 1895 року парох в с. Стрільбичах. Похоронений в с. Стрільбичах. В 1993 р. його іменем названа школа в с. Стрільбичах.
  1. ГРИЦАЙ Дмитро (псевдо Перебийніс) (01.04.1907— 19. 12. 1945), народився в с. Дорожеві Самбірського повіту (тепер Дрогобицький район) генерал-хорунжий УПА, член Проводу ОУН, військовий референт та керівник Головного Військового штабу ОУН. Закінчив Дрогобицьку гімназію, потім — фізико-ма- тематичний факультет Львівського університету та польську стар­шинську школу. У 1934 і 1939 р.р. польська окупаційна влада за­проторювала майбутнього генерала УПА в концтабір «Береза Кар- тузька». Не минула його і тюрма німецьких окупантів, якої в 1943 році був звільнений боївкою ОУН-УПА. У 1945 році був заарештований при переході через кордон.                                                        СПИСОК ДАЛЕКО НЕ ПОВНИЙ. Просимо самбірчан долучатись і як своїм гідними справами особисто поповнити цей список, так і історичними дослідженнями нашого славного минулого давайте спільно доповнимо це список!