Спілкуймося наживо на наших сторінках в соц.мережах:

«Щоб убити поета, досить поставити йому пам’ятник» – благовидні шкільні вчительки, а особливо радянська пропаганда точно знали, як навчити дітей не любити  Т.Шевченка. Промовчати про нього в літературі вони не могли, то вирішили зробити для нього образ старезного дідугана, завжди сумного… Біль, тлін, безвихідь, безглузда жертовність і звуки переривчастих сирітських сліз  від крайньої бідності  оточують штучно створену  іпостась Шевченка.

Тим часом в українському суспільстві вже давно виник потужний і затребуваний запит на переосмислення образу Кобзаря. Масово і особливо виразно цей запит сформувався  під час обох Майданів. Українці з подивом виявили, що Шевченко – не просто суворий дядько зі ста гривень, а живий учасник подій і навіть співрозмовник.

Його цитати стали сприйматися до речі: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» На Майдані ми побачили Шевченка з шинами, Шевченко в касці, Шевченка з «коктейлем Молотова» в руках, Шевченко-«екстреміста». Шум і лють прокотилися революції не тільки по вулицях Києва, але і випалили в головах людей зашкарублі стереотипи: образ Шевченка почав очищатися від радянських міфів, які сторіччя громадилися навколо нього.…

Клікніть щоб збільшити на повний екран

…

  Про проблему львівського сміття, яке везуть в Самбір вже роками, наш сайт писав неодноразово. Ще три роки тому: Дивно якось виходить-львівська мерія, на чолі з Садовим, таки перенесла кінцеву зупинку самбірських маршруток в кінець вул.Городоцької, а ми “в подяку” приймаємо їхнє сміття в Самборі…, пізніше знову: Наш Самбір замість туристичної, перетворюється на сміттєву “перлину”…, потім знову: До Самбора цими днями, тільки офіційно, завезуть 400 тон. львівського сміття… і т. д.

За цей довгий період часу вже можна було давно вирішити львівську сміттєву проблему. Але Самбір, та й інші міста, які приймають львівське сміття таким чином дають можливість Львову не спішити вирішувати свою проблему.

…

…

…

…

…

Різдво дарує божественну силу, натхнення, невичерпну енергію.

У це світле свято хочеться побажати миру і спокою Україні і в кожному домі,

добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги,

успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров’я і всіх благ!

Нехай виправдаються всі очікування і здійсняться найзаповітніші мрії!

Нехай яскраві враження приносять вам радість, життя буде цікавим.

…

  Різдво для мене овіяне чаром казки і магією дійства, бо ж усе, що робилося напередодні свята в хаті, мало свій потаємний сенс, який розкривався пізніше, але мені, малому, баглося розгадати його вже, негайно, і я до всього приглядався, усе пильно вистежував, аби не пропустити найважливіших моментів, на які чекалося цілий рік. Одне лише усвідомлення того, що ТЕ Різдво більше ніколи до мене не повернеться, напоює мою душу солодким вином печалі.

…За тиждень до свят м’ясо заливали маринадом, і щоразу відбувалася дискусія щодо кількості соли. Дідусь мав свій рецепт, тато – свій. Перемагав дідусь. Щодня хтось із них заглядав до маринаду, вмочував палець, пробував на язик і замислювався. Дідусь – задоволено, тато – з ознаками сумніву.
Бабуся і мама цей процес ігнорували, вони були зайняті випіканням солодкого.

…