Сьогодні, 14 лютого, вітаємо самбірчан і гостей міста з Днем Св.Валентина, мощі якого знаходяться у нашій церкві Різдва ПБ ось уже декілька століть..

sv_Valentyn1  Святий  Валентин народився у третьому столітті нашої ери. Римський імператор Юлій Клавдій ІІ, у ті далекі суворі часи, забороняв своїм воякам одружуватись. І тоді, молодий священик Валентин, почав таємно вінчати закоханих. За це був засуджений на смерть. Перед стратою Валентин відправив своїй дівчині листа з освідченням у коханні. Відтоді й пішла традиція надсилати листівки-валентинки. Мученика стратили 14 лютого 269 року. А через двісті років Валентина проголосили святим. 

  Вже майже 260 років мощі покровителя закоханих святого Валентина зберігаються у нашій, самбірській церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Автентичність реліквії підтверджує документ Папи Римського від 1759 року.

   Архівні документи свідчать, що святий Валентин був покровителем Самбірсько – Перемишльської єпархії. У 1759 році його прах вийняли із землі на цвинтарі святої Прісцилли у Римі. У Ватикані вирішили передати частину мощів у храм тієї землі, якою заопікувався святий Валентин. Фрагмент черепа та кілька кісточок закували у скляну конструкцію, поклали у саркофаг і доправили до Самбора. Від того часу реліквію зберігають у нас. Але в комуністичні часи це замовчували. Зрештою, про день Святого Валентина теж не згадували.

  Миряни можуть доторкнутися до реліквії, помолитися, попросити заступництва й посередництва. Приходить і молодь, і старші люди. Особливо матері, які просять за подружжя своїх дітей і навіть онуків. Переповідають, що молитвами до святого Валентина одна жіночка врятувала від розпаду свій шлюб.

   Нагадаємо таком гостям міста що у нашій самбірській церкві Різдва Пресвятої Богородиці також зберігається для молитви і поклоніння і мироточива ікона Самбірської Богородиці. Святість її визнали ще 1727 року.

   Запрошуємо гостей міста приїжджати у наш прекрасний, старовинний Самбір з древньою історією. Мало яке місто може похвалитись такою славною історією. Самбір в різні часи був то Княжим містом українських галицьких князів, то королівським містом польських королів. Адже у нас навіть зберігся мисливський будиночок польського короля Стефана Баторія.

Залишити коментар

Коментування закрито.