Сьогодні 100 років від створення першого українського полку. Але через розбрат, зневіру, брехню посіяні московією – Українська Революція 1917р. потерпіла поразку.

ukr_revolution-1917mini  Якби всю правду тих днів,  Української Революції 1917р., ми сьогодні добре знали – то не піддавалися б так легко тій ворожій пропаганді “зради”, “нас зливають” зневіри… Бо мали б з чим порівняти. Адже 100 років назад ми все те проходили – Українська Революція тоді почалась теж дуже потужно і рішуче: і стотисячні мітинги, і утворення українських полків в царській армії, і ніби свій уряд… Але була посіяна та ж зневіра, ворожнеча один з одним, брехливі обіцянки… І врешті решт, після більш ніж десятикратної зміни влад в Києві – прийшли м@скалі і захопили цю владу в Україні на цілих 100 років. Задумаймось! Як колотилось тоді в Україні, скільки разів змінювалась влада, можна наочно подивитись у відео-карті змін український кордонів під час визвольних змагань 100-річної давності, яка є в кінці цієї статті.

  1 травня (18 квітня) 1917р. – було створено 1-й український полк імені Богдана Хмельницького. Це був початок українізації військових частин російській армії.
Вимога про організацію 1-го українського добровольчого полку імені Богдана Хмельницького постала ще 29 березня на установчих зборах українців-вояків київської залоги, коли було створено військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.

  «Мотором» цих процесів став відомий політичний діяч, самостійник Микола Міхновський, на той час – поручник, що служив адвокатом при Київському окружному військовому суді. Він вважав, що кожен вояк російської армії, який є українцем, мусить вважати себе вояком майбутньої української армії.

  Установчі збори українців-вояків київської залоги проходили 29 (16) березня у приміщенні Київського комерційного інституту під головуванням полковника Павла Волошина, начальника штабу запасної бригади. Одноголосно ухвалили утворення української військової громадсько-політичної організації самостійницького спрямування – Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка. Очолив його Микола Міхновський. За 10 днів клуб нараховував понад п’ять тисяч організованих членів.

Mihnovskyy

Міхновський Микола Іванович (19 [31] березня 1873, с. Турівка, Полтавська губернія — 3 травня 1924, Київ) — український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська.

  Установчі збори закликали вояків-українців гуртуватися і негайно організовувати національну армію, «без якої не можна й помислити про здобуття повної волі України».

  За ініціативою клубу черниці Флорівського жіночого монастиря вишили для майбутнього полку прапор, а 1 квітня його освятили у Володимирському соборі.
  Тим часом на Київському військово-розподільчому пункті зібралися майже три тисячі мобілізованих солдатів із Чернігівщини, Полтавщини та інших регіонів України, які виявили тверде бажання зорганізуватися в Перший український полк і не погоджувалися ні на які компроміси.
  Попри негативну реакцію Петрограда і військового керівництва, солдатів-українців після довгого зволікання вимушена була підтримати Центральна Рада. Українська Центральна Рада на чолі з М.Грушевським, яка ще сподівалася досягти української автономії в складі Росії політичним шляхом, негативно ставилася до створення власної армії. Але вже 28 квітня вона прийняла резолюцію, в якій зазначала, що «не бачить іншого виходу, як сформувати з них український полк і задовольнити їх бажання вийти негайно на фронт у якості української військової одиниці».
  1 травня Український військовий клуб імені Полуботка влаштував на Сирці військове свято «Перші квітки» за участю частин київського гарнізону і солдат із розподільчого пункту.
  На пропозицію Миколи Міхновського вояки самостійно організувались у 1-й український полк імені гетьмана Богдана Хмельницького на чолі зі штабс-капітаном Д. Путником-Гребенюком. Першим до Богданівського полку записався визначний український артист Микола Садовський. Всього ж до полку увійшло понад 3500 осіб.

  Але в результаті всіх тих протиріч, непорозумінь між владними українськими мужами – Україна так тоді і не створила потужної армії, яка б змогла захистити її від посягань Росії. Росія тоді  теж через своїх агентів посіяла зневіру, “зраду”, і брехливі обіцянки, точно як зараз, але тепер це називається популізмом, які пропагують в Україні проросійські політики у вишиванках – теж сіючи розбрат, зневіру і “зраду”.

  Микола Міхновський, який тоді твердо відстоював необхідність створити потужну українську армію з наших солдат в царській армії, що було цілком реальним, став ворогом для М.Грушевського і В.Винниченка. Але як ми бачимо сьогодні, це був єдино-правильний шлях. Але шановані нами дотепер М.Грушевський і його заступник в Центральній Раді В.Винниченко, які сповідували соціалістичну ідеологію, піддались на фальшиву і згубну російську пропаганду, що Вільна Україна зможе існувати і в складі Росії… А в результаті знову на 100 років Україна опинилась під гнітом Росії…

 На жаль ім’я Миколи Міхновського є забутим і рідко де згадуваним. А іменами Грушевського і Винниченка майже у кожному українському місті названі вулиці.

 

Залишити коментар

Коментування закрито.