Самбір майже на 100 років раніше за Київ отримав Магдебургське право і став повноцінним європейським містом ще в 1390р.

Kyiv-magdeburske_pravo  На території Самбора відомі поселення 11—13 ст. (у т. ч. городище Самбір у центрі міста). Їх можна пов’язати з гіпотетичним давньоруським Самбором  та населеним пунктом Погонич (Погоничі), який уперше згадується 1390. Цього року власник Самбірської волості Спитко з Мельштина видав Генрикові, міщанину з Ланьцута (нині місто Підкарпатського воєводства, Польща), дозвіл заснувати на місці Погонича місто на магдебурзькому праві з назвою Новий Самбір (1419 магдебурзьке право Самбору було підтверджене і надане вдруге)
Магдебурзьке право (німецьке міське право) — одна з найбільш поширених правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки. Органом міського самоврядування був магістрат, який складався з виборного війта (спочатку призначався королем), бургомістрів і двох колегій — ради, що складалася з радців («райців») і займалася адміністративними, господарськими, фінансовими справами та лави (складалася з лавників), яка відала судами, переважно карними.

27 лютого 1494 р. Київ одержав магдебурзьке право.
Містами, що дістали магдебурзьке право, були: Володимир-Волинський (бл. 1324 р.), Сянок (1339 p.), Львів (бл. 1352 р.), Кам’янець (1374 p.), Дрогобич – (1422 р.), Луцьк (1429), Житомир (1444 р.), Київ (1494 p.). Згідно з магдебурзьким правом міста одержували право самоврядування. Органом міського самоврядування був магістрат, який складався з виборного війта, бурмистрів і двох колегій — ради, що складалася з радців («райців») і займалася адміністративними, господарськими, фінансовими справами тощо, та лави (складалася з лавників), яка відала судами, переважно карними.
Пам’ятник Магдебурзькому праву в Києві (Колона Магдебурзького права) традиційно вважається найстарішим з існуючих пам’ятників у Києві.
Пам’ятник був поставлений на честь повернення місту в 1802 році Магдебурзького права, яке воно вперше дістало ще у XV столітті. Цю подію кияни святкували три дні ілюмінаціями й балами, а пізніше зібрали 10 тис. руб. на будівництво каплиці й пам’ятника з фонтаном. Автор пам’ятника — відомий київський архітектор А.І. Меленський. Цегляний павільйон на джерелом було освячено 15 серпня 1802 р.

Залишити коментар

Коментування закрито.