Самбір, 100 років тому, перші дні листопада 1918р. – це початок ЗУНР. Андрій Чайковський в своїх “Чорних рядках” описує хронологію тодішніх подій в місті.

chorni_ryadky“Шануй завжди сліди минулого” (латинський вислів), тобто без вивчення свого минулого, своєї історії – немає успішного майбутнього.
 Мало є міст в Україні, які можуть свою історію в деякі періоди прочитати ледь не по днях. І на щастя, до таких міст належить і наш Самбір. Адже письменник Андрій Чайковський, якому випала честь бути повітовим комісаром ЗУНР у Самборі, описав цей період  в своєму творі “Чорні рядки”. Але на превеликий жаль, ми, нащадки не цінимо цього. Де вивчення цього твору самбірчанами, де публічні лекції, уроки на цю тему у всіх наших школах, коледжах(крім квесту для школярів)? Вчителі, викладачі повинні були б зорганізуватись і по всіх школах, коледжах провести лекції, публічні заходи, народні читання на цю тему, так щоб цілий Самбір, від малого до великого, згадав ці дні свого минулого – хоча б у в цю круглу дату 100-річчя. Бо тоді, 100 років назад, також все починалось загальним піднесенням, але потім настала зневіра, тодішня зрада, адже найлегше критикувати ніж щось самому зробити для України. Бо ми готові критикувати у всьому Україну, але щоб самим прикластись до розбудови держави…, це ні – нехай хтось інший…
 Чому така назва “Чорні рядки” – та тому що він, Андрій Чайковський, з щирою завзятістю узявся відроджувати Україну, і сподівався, що так само поступлять всі українці… Але на жаль, мудрості іноді бракує нашому народу, він готовий більше слухати якихось шарлатанів, популістів, ніж працювати на розбудову держави. Це, на превеликий жаль, можна спостерігати і в наші дні…
 “Отсі рядки назвав я чорними. Зачав я їх писати зараз по розвалі нашої молоденької держави, коли я встиг утекти до Коломиї… Я зачав писати у стані найстрашнішої депресії. Я був близький божевілля …Я так щиро вірив в успіх нашої святої справи, я ніколи стільки не працював, як у тім періоді наших визвольних змагань….    
 Мимо того я працював у тій твердій непохитній вірі, що наша свята справа не може пропасти та що ми по сотках літ неволі заживемо у своїй батьківщині своїм вольним життям.
 Та нараз усе порскнуло, мов мильний пузир на воді. Нас пере шахрували, продали, зробили з нас подарунок тим, що більше обіцяли дати.
 По такім розчаруванні можна було збожеволіти.
 Тепер відгребую у моїх скупих записках та в моїй пам’яті усе минуле. Пишу ті рядки наче кров’ю мойого серця, роздираю рану, котра буцімто вже загоїлася, викликаю давні болі, котрі знову треба переболіти…”
 Повний текст “Чорних рядків” Андрія Чайковського ви можете завантажити тут.

,

Залишити коментар

Коментування закрито.